-
1 військове з'єднання
См. также в других словарях:
фронт — у, ч. 1) У шикуванні військ – лицева сторона. || Військовий стрій шеренгами. || перен. Лінія протяжності чого небудь. 2) У бойовому порядку – сторона військової частини, підрозділу, обернена до ворога, а також територія, зайнята такою частиною,… … Український тлумачний словник
корволант — а, ч., іст. Військове з єднання з кінноти, піхоти та легкої артилерії в Росії … Український тлумачний словник
корпус — ч. 1) род. а. Те саме, що тулуб. 2) род. у. Кістяк, основа чи оболонка машини, механізму тощо. Корпус годинника. || Кістяк судна разом з обшивкою. 3) род. у. Один із кількох будинків, що мають спільне призначення й розташовані на тій же ділянці.… … Український тлумачний словник
легіон — у, ч. 1) У Стародавньому Римі – вища бойова одиниця. 2) У деяких країнах – назва особливих військових частин. •• Інозе/мний легіо/н військове з єднання у складі збройних сил Франції, що комплектується виключно з іноземців і використовується в… … Український тлумачний словник
тумен — у, ч. Десять тисяч вояків, а також велике військове об єднання у війську Чингісхана, його нащадків … Український тлумачний словник
фаланга — и, ж. 1) У Стародавній Греції та Македонії – шикування до бою щільно зімкнених подвійних шеренг важкоозброєної піхоти; також військове з єднання. 2) перен. Про групу осіб, що діють у певній галузі. || Ряд, шеренга кого , чого небудь. 3) У системі … Український тлумачний словник
корпус — I [ко/рпус] са, м. (на) с і, мн. сие, с іў (тулуб) II [ко/рпус] су, м. (ў) с і, мн. си/, с і/ў два ко/рпусие (споруда; військове з єднання; шрифт) … Орфоепічний словник української мови
корпус — 1 іменник чоловічого роду тулуб корпус 2 іменник чоловічого роду основа, облонка машини; окрема будівля; військове з єднання; збірка текстів * Але: два, три, чотири корпуси корпус 3 іменник чоловічого роду сукупність осіб одного фаху або… … Орфографічний словник української мови
Зятковские соглашения — Зятковские соглашения … Википедия
флагман — а, ч. 1) Командувач великого з єднання бойових кораблів, що має право підняти прапор на кораблі, на якому він перебуває. 2) Головний (ведучий) корабель (літак), де перебуває командир ескадри, загону, з єднання кораблів (літаків) або флоту;… … Український тлумачний словник
товариство — а, с. 1) збірн. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. || Коло або група людей, взагалі пов язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). ||… … Український тлумачний словник